У січні 2016 року керівництву Міноборони та Генштабу Збройних сил України на папері був представлений "T-Rex" — потужний конкурент російської "Армати". Його ще характеризували, як "танк перехідного періоду", оскільки його можна виготовляти на базі старих Т-72 і Т-64. І навіть запатентували у відповідних інституціях. Патент обговорювався в мережі різними експертами переважно, з іронічними висловами. Однак завдяки ЗМІ у майбутнього танка склалася репутація мало чи не найсучаснішї бойовї одиниці в світі.

"Деякі дрібні виробники і розробники намагаються" зловити хвилю "фінансування оборонного замовлення, розуміючи гостру потребу армії в оновленні техніки. Однак відсутність налагоджених виробничих ланцюжків, обладнання - навіть при наявності найпрофесійніших конструкторів - на виході дасть" скоростиглі досягнення ", які не будуть конкурентоспроможними, не матимуть необхідних бойових характеристик ", - зазначає Євген Рокицкий.

Так мова йде про відому аферистку, ім’я якої - Светлана Зварич. Діяльність так званої волонтерської організації залишає більше питань, ніж відповідей. По-перше, сумніви викликають самі умови, в яких повинні збирати танки для захисту української державності, по-друге, до наявності таких машин в дійсності. Це змушує сподобатися до організаторів подібного дійства більш уважно.

Не зайвим буде згадати, що вперше ім'я Світлани Зварич з'явилося в ЗМІ у зв'язку зі скандалом щодо фальсифікацій та освоєння державних грошей за рахунок махінацій з нафтою. За часів Ющенка тодішній міністр Зварич був втягнутий в неабиякий скандал. Світлана Зварич і її компанія "Транзит Ойл" якраз і займалася реекспортом нафти. В ціну тарифу була закладена сума, що йшла не в держскарбницю, а в кишеню заповзятливої власниці фірми-посередника. В наслідок, скандал зам'яли, а схему реескпорта скасували.